- вкладання
- [ўклада/н':а]
= укладання I-н':а (уміщення, складання)
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
вкладання
Смотреть что такое "вкладання" в других словарях:
вкладання — I (уклада/ння), я, с. Дія за знач. вкладати I. II див. укладання I … Український тлумачний словник
вкладання — 1 іменник середнього роду поміщення в середину вкладання 2 іменник середнього роду пакування; лягання … Орфографічний словник української мови
авансування — я, с. 1) Надання авансу. 2) Економічний процес, який передбачає вкладання коштів у виробництво та повернення їх із приростом внаслідок кругообігу вартості … Український тлумачний словник
вкладний — (укладни/й), а/, е/. Признач. для вкладання в що небудь. Вкладний листок … Український тлумачний словник
інвестиція — ї, ж., ек. 1) Дія за знач. інвестувати. 2) Грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що їх вкладають у різні види діяльності у виробничій та невиробничій сферах; вкладення, вклад. •• Ба/нківські інвести/ції вкладання банківських ресурсів, як… … Український тлумачний словник
операція — ї, ж. 1) Хірургічне втручання з лікувальною метою за деяких захворювань або поранень. •• Акуше/рська опера/ція операція на статевих органах жінки, на плідному яйці або плоді. Гінекологі/чна опера/ція операція, яка виконується на статевих органах… … Український тлумачний словник
патронник — а, ч. 1) Задня частина каналу ствола у вогнепальній зброї, признач. для вкладання патрона (див. патрон II 1)). 2) Той, хто виготовляє патрони (див. патрон II 1)) … Український тлумачний словник
укладання — I (вклада/ння), я, с. Дія за знач. укладати I 1), 2), 5 7). II див. вкладання I … Український тлумачний словник
укладання — I [ўклада/н :а] = вкладання н :а (уміщення, складання) II [уклада/н :а] н :а (умови, плану, словника) … Орфоепічний словник української мови
